Спектакли Насмішкувате моє щастя

Насмішкувате моє щастя

"Я думаю, головне криється в п'єсі, тобто у вражаюче сучасних, западаючих в душу кожної людини думках Чехова. Вони такі розумні, тонкі, пронизливі, сповідальні, правдиві, парадоксальні, образні - вони на всі часи. І якщо артисти доносять їх до глядача щиро, з душею, розумом і серцем, то глядач щасливо слухає їх, замислюється над своїм життям і внутрішньо емоційно дякує і Чехову, і театру за ковток етичного кисню, який потрібен людям завжди.

У листах Чехова звучить непідробна біль, майже відчай від трагічного нерозуміння суспільством дару таланту, біль, що відкидає банальність в сприйнятті літератури і мистецтва.

Ставлячи і граючи "Насмішкувате моє щастя", ми мимоволі торкаємося і до глибоко захованої особисту драму Чехова. Гіркота Чехова, помножена на вимушену самотність - майже в'язницю - в Ялті, де йому доводилося проводити зими через хворобу, народжувала ці дивовижні за своєю тверезістю і мудрої безнадійності думки, під якими і сьогодні можуть підписатися багато ".
Ці слова належать режисерові спектаклю, його творцеві - Михайлу Юрійовичу Рєзніковичу.

Цей спектакль двічі бачив підмостки Театру російської драми. Вперше це відбулося майже сорок п'ять років тому, в 1966 році. Поставлений тоді спектакль з незмінним успіхом йшов на сцені вісімнадцять років. І ось, через стільки років, "Глумливе моє щастя" знову на нашій сцені.