Интервью с фронтменом группы С.К.А.Й.

Так как беседа происходила на украинском языке, редакция решила оставить интервью в оригинале.

Днями, в одному з затишних кафе столиці, ми зустрілися з фронтменом гурту С.К.А.Й. Олегом Собчуком. Навіть незважаючи на те, що Олег щойно повернувся з Польщі та спав якихось 3-4 години, музикант був у чудовому гуморі та по-мистецьки жартував. Що ж, рок-гурту виповнюється 10 років, доволі пристойна ювілейна дата, чи не так? З приводу Дня народження, 8 грудня у Stereo Plaza, на поціновувачів якісної української музики чекає великий концерт. Гурт представить програму, сформовану з хітів та абсолютно нових робіт, а також поділиться складнощами та радощами, що траплялися на творчому шляху команди. На подію завітають колеги-друзі-зірки, щоб привітати та заспівати спільно з іменинниками. TOPClub вважає, що таке свято пропускати не можна!

Олеже, озираючись на усі ці 10 років, якими є найяскравіші спалахи спогадів? Можете дати загальну оцінку своїй зробленій роботі?

Загалом підніматися сходинками професіоналізму будь-якої діяльності це дуже класно та цікаво, що ми й робили протягом цих 10-ти років. Крок за кроком, рік за роком, з початку і до сьогодні. Ми дуже щасливі, що гурт С.К.А.Й. має свого слухача, що наша музика потрібна, про що свідчить кількість людей на концертах, фан-клуби чи навіть коментарі в Інтернеті. Ми радіємо, що наші пісні співають під гітару, під нашу музику ходять на прогулянки, зустрічаються, кохаються… Це означає, що гурт С.К.А.Й. має право на життя, а його музика на те, щоб бути почутою.

Те, що ви зробили, вважаєте, що це вдалося зробити швидко?

Абсолютно ні. Ми чимало працювали, зараз працюємо ще більше. Ви ж розумієте, що в Україні грати український рок-н-рол це ж свого роду героїзм, це дуже важко, а ще важче заробляти цим на життя. А поєднуючи з іншою діяльністю, за браком часу просто неможливо робити це професійно. Ми працюємо, докладаємо зусиль і бачимо результат.

Розуміючи складність позиції українського продукту на власному ж ринку, і оцінюючи успіх гурту С.К.А.Й., резюмуйте чому й за що вас люблять? 

Тут, мабуть, мені треба говорити тими коментарями чи цитатами, котрі я читав у Інтернеті. Думаю, що нашу музику люблять за відвертість, за енергетику, за емоцію, тексти… Мабуть, цього достатньо. 

Тоді тут треба згадати пісню «Зникаю» та відеороботу до неї. Хороша вийшла річ, дуже подобається.

Дякую.

Хто відзнімав відео? Чи є взагалі улюблений режисер чи кліп-мейкер, який відчуває музику та пісню, якому ви довіряєте та віддаєте це робити?

Звичайно, що така людина є. Ми відзняли «Зникаю», а також кліп на пісню «Ну а Я», який ви скоро побачите, і в Чернівцях робили відео на пісню «Любов», до речі, це відбувалося за участі чернівецького Майдан’s. Усі зйомки здійснювалися з тією ж командою – це режисер Олександр Швець та оператор Юра Бакун, вони надзвичайно творчі люди, з якими дуже приємно працювати. Знаю, що їм подобається робити відео до пісень гурту С.К.А.Й., а нам подобається як вони це роблять.

Для того, щоб творити такі ліричні речі як «Зникаю», необхідна певна емоція, котра з внутрішніх глибин народжує такий чуттєвий текст. З чого він з’являється у Вас?

Це неможливо передбачити. Це все народжується з самого життя. Прокидаєшся зранку, дивишся у вікно, бачиш саме такий от день. Все, що бачать мої очі, все, що відчуває моя душа, усе це я виливаю в музику, разом з хлопцями ми записуємо та відтворюємо на сцені, скажімо, життєву мініатюру. С.К.А.Й. – це життєва мініатюра в музичному оформленні. О, класно сказано вийшло (сміється).

Тоді ставимо Ваш копірайт на це визначення!

От бачите, це питання, це пошук, чому я, чому ми, чому саме так...

Ви часто ставите собі подібні питання?

Звичайно, що так. Але чим далі, тим менше мені хочеться ставити ці питання, я просто хочу насолоджуватись життям, більше робити з гуртом, більше віддавати це людям. Хочеться, щоб люди знали і пам’ятали, що в Україні є співаки, є поети, є класні музиканти. І підтвердженням цього буде подія 8 грудня, де на нашому ювілейному концерті ми доведемо, що в Україні є чимало хороших музикантів. Ми співатимемо з ними разом, це буде своєрідне свято української музики. Буде Гайтана, ТНМК, Green Grey, Скрябін, Руслана, Gouache, Брати Карамазови, Гудімов, Піккардійська Терція, Маха-Комаха, Pianoboy, Друга Ріка та інші.

Усі вони ваші друзі?

Так, це наші друзі та колеги. Нашим спеціальним гостем буде легенда польського року «Budka Suflera», з якими ми презентуватимемо пісню до Євро-2012. Ми вже до Любліна їздимо, як в Бровари (сміється).

Слухала в YouTube Ваш триб’ют на “Enjoy the silence” Depeche Mode, маєте гарну вимову, чому не пишете англомовних пісень?

Я завжди співав англійською, ще з самого дитинства, тоді ще не розуміючи про що, але співав. Десь на весну С.К.А.Й. готує англомовну програму. Я навіть зараз відвідую курси англійської мови.

Можливо Вас вже дістали запитанням, але я повинна це зробити. Що означають крапки між прописними літерами у назві гурту? Це несе якусь ідею чи це естетичний елемент?

У нас є одне розшифрування, але ми його нікому не відкриваємо. А ще ми любимо організовувати конкурси на найкраще розшифрування, наприклад «Спортивний клуб апельсинових йогуртів» (сміється).

Можемо запропонувати аудиторії TOPClub дати свій варіант розшифрування.

А за найкраще розшифрування С.К.А.Й. обіцяє приз.

Олеже, без чого Ви не могли б жити?

Без музики та сім’ї!

Що останнє вразило з прочитаних книг чи переглянутих фільмів? Звісно, якщо маєте на це час.

Книга мого товариша Євгенія Баранника «Гіпоталамус», мені дуже сподобалася ця річ. Це містично-реалістична така історія. Нове класне видання, особливо для України. Ще люблю фантастику. Улюблений фільм – «Oldboy». Подобається стрічка «Куди приводять мрії», мені взагалі подобаються фільми з Робіном Вільямсом.

Охарактеризуйте себе трьома словами…

Нехай Бог милує! 

Ще раз вітаємо з ювілеєм Вас та усю команду гурту С.К.А.Й.! Бажаємо вам творчої сили, натхнення й надалі тішити свого слухача якісною музикою.

Дякуємо. Приходьте з друзями на концерт.